У біблійного Йони, складна місія, і ще складніше серце, яке спочатку сумнівається в доречності довіреного йому Богом завдання, а потім у тому, що Бог виявляється не таким жорстоким, яким він собі його уявляв. Після проповідей Йони, велике місто Ніневія все ж таки навертається. Бог змінює свою думку і вже не прагне спопелити місто, а людей закатати асфальтом. Здавалося б, прекрасний happy end, адже Йона виконав свою місію. Всі живі здорові. Але ні, четверта та остання глава книги Йони говорить про величезну лють пророка. Слова, які вживає автор єврейського тексту підкреслюють, що Йона насправді дуже сильно «вкурвився» (пор. Йона 4:1 «ra’ah gedolah»). В нього навіть починається депресія з суїцидальними думками, бо Бог виявляється не таким злим до грішників, яким він хотів би його бачити. Йоні краще померти, аніж бачити Боже милосердя до мешканців міста.
Неприязнь Йони до ніневітян призвела до того, що він почав з Бога та його законів творити ідола, в якому навіть мови не може бути про якесь там милосердя. Він настільки потрапляє в пастку власної жорсткої інтерпретації догм, що забуває про перетворюючу силу милосердя і благодаті.
Історія Йони є не лише про співчуття до інших, але й про самопрощення. Нездатність Йони пробачити собі відображається в його ставленні до ніневітян – народу, який має спільну з євреями історію ідолопоклонства. Він не розуміє, що, засуджуючи інших, він засуджує передовсім себе.
На мою думку, ця історія є досить близькою до сучасних реалій, до того всього, що відбувається у суспільстві та церкві – які замість просторів надії та розуміння стали просторами ненависті, де замість милосердя пропонується меч та помста. Не лише до інших. До самих себе. Чому? Бо не бачаться власні недоліки, які також потребують такого самого милосердя, якого потребують інші. Але ховаючи Бога від інших – ми ховаємо його від себе.
Чи не створюємо ми ідолів з власної праведності, закриваючи своє серце для можливості перетворення і примирення?
Болонья, 11.10.2023
фото: Початок книги Йони, f.305r, Єврейська Біблія з Сефер Міхлол Давида Кімхі (“Біблія Кеннікотта”). Бодлеанська бібліотека, Оксфордський університет.
Отець Vyacheslav Okun SJ
